Заземлення – це система, яка забезпечує безпеку від електричних загроз. В основі цієї системи лежить створення безпечного шляху електричного струму, який може виникнути при позаштатних ситуаціях, таких як коротке замикання або пошкодження проводки.
Принцип роботи заземлення заснований на законі Ома та потенційній різниці напруги між електропристроями та землею. Коли електричний пристрій підключається до системи заземлення, провідник заземлення забезпечує низький опір для відведення струму в землю. Це створює електричний потенціал, який мінімізує ризик ураження електричним струмом для людей і тварин, а також запобігає пошкодженню обладнання та пожеж.
Технічно заземлення здійснюється шляхом підключення металевих частин електричних пристроїв або корпусів обладнання до заземлювальної системи, яка у свою чергу з'єднана із землею. Це може бути досягнуто через спеціальні заземлюючі проводи, електричні контакти або заземлювальні колодки..
Головна мета заземлення полягає в тому, щоб забезпечити безпечне відведення електричного струму, що виникає у разі короткого замикання або інших позаштатних ситуацій, у землю, де він нешкідливо розсіюється. Це дозволяє запобігти накопиченню небезпечної напруги на обладнанні та знизити ризик загоряння або ураження людей струмом.
Заземлення у приватному будинку відіграє ключову роль у забезпеченні безпеки електропостачання та захисту від електричних розрядів. Правильно виконане заземлення дозволяє ефективно відводити електричний струм у землю, запобігаючи накопиченню небезпечної напруги на обладнанні та корпусах пристроїв.
Заземлення для приватного будинку
Існують кілька видів прокладання заземлення в приватних будинках, який саме вибрати – це залежить від ряду факторів, таких як тип ґрунту (чорнозем, глина, суглина), а також геометричними обмеженнями ділянки, де розміщується заземлення. В одних місцях є місце для використання будь-якої схеми, десь можуть бути обмеження або фактори, при яких не вдасться розмістити певні конструкції.
Контур заземлення, види:
Модульно-штирова схема заземлення: у цій схемі заземлюючі проводи або петлі підключаються до модульних штирьових з'єднувачів. Це забезпечує ефективне з'єднання між заземлюючим проводом та заземлюючими елементами.
Лінійна схема заземлення: схема передбачає розміщення штирів в одну лінію або півколом, застосовується в основному на тих ділянках, де немає можливості і місця створити замкнутий контур.
Замкнутий контур (трикутник): являє собою систему заземлення, що складається з трьох сталевих штирів розташованих у вигляді рівнокутного трикутника і з'єднаних між собою сталевою смугою та виведенням до будинку.
Підготовка та проектування
Перед початком робіт необхідно провести підготовчі заходи та розробити проект заземлення, що включає наступні кроки:
- Викликати службу для дослідження ґрунту, за нормами для більшості будинків з мережами 220 В та 380 В, опір не повинен перевищувати 30 Ом, якщо в будинку є газовий котел, то в такому разі опір має становити 10 Ом.
- Аналіз типу ґрунту: Проведіть дослідження ґрунту на вашій ділянці для визначення його провідності, що дозволить вибрати оптимальний тип заземлювача.
Розробка схеми заземлення: відповідно до результатів аналізу підготуйте схему розміщення заземлювача та розрахунки необхідних параметрів. Розміри та кількість матеріалів для заземлення підбираються виходячи з розрахунку опору в ґрунті.
Вибір та встановлення заземлювача
Для забезпечення заземлення в приватному будинку, поширеною схемою заземлення є контурна схема трикутник, такий метод прокладання заземлення забезпечує більш надійне заземлення, так як контур є замкнутим навіть у випадку, якщо відбудеться пошкодження або обрив сталевої сполучної смуги, система залишається робочою, оскільки залишається з'єднання у двох точках.
Для складання контуру потрібні такі матеріали:
- Сталевий куточок 50х50 з товщиною металу 5мм (3 шт. кожен по 3 метри довжиною).
- Сталева смуга шириною 40мм та товщиною 5мм.
- Кабель для введення контуру в будівлю (кабель перетином 10-16 мм2).
- Болти та гайки для з'єднання сталевої смуги з кабелем введення у розподільчий щит.
Перелік обладнання для проведення робіт:
- Лопата, лом, землерийний бур для висвердлювання колонок під куточки.
- Зварювальний апарат.
- Молоток, викрутка, напилок, рулетка, кутник.
- Болгарка.
Для монтажу конструкції знадобиться:
1. Викопати яму траншею трикутної форми глибиною 0,5-0,8 метра і шириною кутів 1,5-3 метри, де розташовуватиметься контур, контур повинен розташовуватися на відстані від будинку від 1 до 10 метрів, в ідеалі 2-4 метри від фундаменту будівлі.
2. Під штирі висвердлити буром отвори, потім забити в грунт не менше ніж на 3м, для з'єднання штирів між собою можна залишити 20-25 см. Розташуйте штирі таким чином, щоб вони утворили рівносторонній трикутник.
3. З'єднайте штирі між собою сталевою смугою, розташування штирів між собою дорівнює від 1,5-3 метра, здійснюється методом зварювання. Потім місця зварювання можна обробити антикорозійним складом, наприклад, бітумом.
4. Етап підключення - це виведення сталевої смуги до будівлі та облаштування місця для підключення до розподільного щита будинку. Провід заземлення потрібно підключити до виведення контуру за допомогою болта з гайкою та надійно зафіксувавши, провід заводиться у щит на клемну колодку заземлення.
5. Після проведення вище указних кроків необхідно засипати ґрунтом конструкцію та завершальним етапом зробити замір опору.
Важливо врахувати, що після монтажу конструкції вона повинна бути занурена в грунт не менше ніж на 0,5 метра, також при зварюванні сталевої шини заземлення зі штирями слід приділити особливу увагу якості конструкції зварювальних швів і обробки їх антикорозійним покриттям, наприклад бітумом, але не в якому разі фарбою, вона навпаки збільшить опір конструкції.
Перевірка та тестування
Після завершення встановлення заземлення необхідно провести перевірку та тестування її ефективності. Це може включати вимірювання опору заземлення за допомогою спеціального вимірювального обладнання (вимірювач заземлення) і порівняння отриманих результатів з допустимими нормами.
Створення заземлення у приватному будинку – це важливий етап у забезпеченні безпеки електропостачання та захисту від електричних розрядів. Правильне виконання всіх технічних аспектів, починаючи від проектування та вибору заземлювача, і закінчуючи тестуванням його ефективності, забезпечить надійне функціонування системи заземлення та захист будинку та його мешканців від електричних небезпек.
